1. NIS2 — уже не просто законодавча ініціатива

Директива NIS2 (ЄС 2022/2555) стала однією з найзначніших змін у європейському законодавстві у сфері інформаційної безпеки за останні роки.

Її основна мета — не просто зобов’язати організації встановлювати антивірусне програмне забезпечення, використовувати міжмережеві екрани чи усувати технічні вразливості. NIS2 змінює сам підхід до управління кібербезпекою: відповідальність за стійкість інформаційних систем стає частиною корпоративного управління, а не лише завданням IT-відділу.

Ключова дата — 17 жовтня 2024 р. До цього строку держави — члени ЄС мали транспонувати положення NIS2 у своє національне законодавство.

Директива охоплює 18 секторів економіки, зокрема енергетику, транспорт, охорону здоров’я, цифрову інфраструктуру, публічне управління та виробництво критично важливої продукції.

Однак найцікавіше питання сьогодні — не те, які штрафи передбачає закон, а те, чи європейські регулятори вже почали застосовувати їх на практиці.

2. Які штрафи передбачає NIS2?

Одна з найсуттєвіших змін, запроваджених NIS2, — встановлення мінімальних рівнів адміністративної відповідальності для організацій, які не виконують вимоги кібербезпеки.

Розмір потенційних санкцій залежить від категорії організації.

До 10 мільйонів євро або 2%
Суттєві суб’єкти: від загального річного світового обороту організації за попередній фінансовий рік — залежно від того, яка сума є більшою.
До 7 мільйонів євро або 1,4%
Важливі суб’єкти: від загального річного світового обороту — залежно від того, яка сума є більшою.

Важливо розуміти, що ці санкції не накладаються автоматично за кожного кіберінциденту. Йдеться про максимальні розміри адміністративних штрафів, які мають бути передбачені національним законодавством.

Під час визначення санкції регулятор може враховувати:

  • Характер, тяжкість і тривалість порушення.
  • Чи було порушення вчинено умисно або через недбалість.
  • Розмір завданої шкоди.
  • Кількість постраждалих користувачів і організацій.
  • Наявність попередніх порушень.
  • Співпрацю організації з наглядовими органами.
  • Вжиті заходи для усунення наслідків і запобігання повторним інцидентам.

Окрім фінансових санкцій, регулятори можуть вимагати проведення аудитів безпеки, усунення виявлених недоліків, виконання обов’язкових приписів і надання доказів відповідності вимогам.

Особливої уваги заслуговує відповідальність керівництва: NIS2 передбачає особисту управлінську відповідальність осіб, які обіймають керівні посади в організаціях, що підпадають під дію директиви.

3. Чи вже є реальні штрафи за порушення NIS2 у Європі?

Так. Уже є публічно підтверджений випадок.

Станом на 19 листопада 2026 р. можна говорити про перехід від теоретичних санкцій до реального застосування законодавства.

Особливо показовим є перший публічно оголошений випадок у Румунії.

Румунія: перший публічно оголошений штраф — вересень 2026 р.

50 000 RON (приблизно 9 800–10 000 євро)

29 вересня 2026 р. румунський Національний директорат кібербезпеки (DNSC) ухвалює рішення про накладення адміністративної санкції на одну з організацій центральної державної адміністрації.

Офіційне повідомлення опубліковано 30 вересня 2026 р.

За що накладено санкцію?

Організація не виконала у встановлений строк свій обов’язок щодо повідомлення DNSC, передбачений національним законодавством, яке транспонує NIS2.

Тут є важливий правовий нюанс: штраф накладено не за сам факт кібератаки й не за несвоєчасне повідомлення про інцидент, а за недотримання строку реєстрації та повідомлення регулятора відповідно до статті 18, параграфа 2 румунської надзвичайної урядової постанови OUG 155/2024.

DNSC не розкрив назву державної установи.

Це особливо важливий приклад, оскільки він показує, що організацію можуть оштрафувати за недотримання адміністративних вимог NIS2 навіть без публічно підтвердженого випадку успішної кібератаки.

Чому цей випадок важливіший, ніж здається?

До появи перших санкцій багато організацій сприймали NIS2 як чергову європейську ініціативу, реальне застосування якої можна відкладати роками.

Румунський випадок демонструє іншу реальність:

  1. Регулятор уже починає застосовувати передбачені законом санкції.
  2. Державні установи також несуть відповідальність.
  3. Недотримання формальних вимог може призвести до фінансових наслідків.
  4. Відсутність кібератаки не означає відсутності ризику штрафу.

Це суттєво змінює підхід до підготовки організацій: необхідно не лише впроваджувати технічні заходи захисту, а й документально доводити виконання зобов’язань.

4. Чому не варто довіряти всім опублікованим спискам штрафів за NIS2?

В інтернеті вже трапляються публікації про штрафи в Бельгії, Італії, Угорщині, Литві та Франції, які подаються як санкції за порушення NIS2.

Однак тут потрібна обережність.

Не кожне рішення національного регулятора у сфері кібербезпеки є санкцією саме за NIS2. Деякі заходи застосовуються на підставі попереднього законодавства, національних галузевих правил, GDPR або інших нормативних актів.

Наприклад, не можна автоматично зараховувати штраф за порушення GDPR до штрафів за NIS2, навіть коли порушення пов’язане з витоком персональних даних і недостатнім захистом інформаційних систем.

Тому в аналітичних матеріалах важливо розрізняти:

  • Підтверджені санкції, накладені безпосередньо на підставі національного законодавства щодо NIS2.
  • Приписи та вимоги регуляторів щодо усунення порушень.
  • Штрафи за GDPR та іншими нормативними актами.
  • Санкції за порушення попереднього законодавства у сфері кібербезпеки.

Наразі найчіткіше документованим публічним прикладом фінансової санкції за NIS2 є саме румунський випадок.

Це не означає, що немає інших непублічних перевірок чи санкцій: на європейському рівні не існує єдиного публічного реєстру всіх штрафів за NIS2.

5. Європейська комісія також почала застосовувати санкційні механізми щодо держав

Контроль за виконанням NIS2 здійснюється не лише на рівні окремих організацій. Європейська комісія також стежить за виконанням зобов’язань самими державами — членами ЄС.

Строк транспонування директиви сплив 17 жовтня 2024 р., але далеко не всі держави встигли виконати вимоги вчасно.

7 травня 2025 р. Європейська комісія надіслала обґрунтовані висновки 19 державам, які не повідомили про повне транспонування NIS2 у своє національне законодавство.

8 липня 2026 р. Комісія ухвалила рішення звернутися до Суду Європейського Союзу у справах проти чотирьох держав:

  • Франції.
  • Ірландії.
  • Іспанії.
  • Нідерландів.

Комісія попросила Суд передбачити фінансові санкції — одноразові платежі та щоденні грошові санкції до виконання зобов’язань.

Це механізм застосування санкцій до держав, а не до окремих компаній.

Стан транспонування NIS2 у Європі

Станом на 18 листопада 2026 р.:

  • 24 із 27 держав ЄС мають чинне національне законодавство.
  • У 3 державах закон ще не набрав чинності — у Франції, Ірландії та Іспанії.

Цей показник демонструє, що навіть на рівні держав — членів ЄС процес запровадження вимог виявляється складнішим, ніж очікували спочатку.

Важливо враховувати, що ухвалення національного закону ще не означає, що всі організації виконали вимоги NIS2. Для цього необхідні класифікація організацій, визначення відповідальних органів, процедури реєстрації, перевірки та реальне впровадження заходів безпеки.

6. Що означає NIS2 для державних установ і муніципалітетів?

Одним із найважливіших напрямів NIS2 є публічне управління.

Державні установи дедалі частіше стають об’єктами кібератак, оскільки володіють значними обсягами інформації та забезпечують надання критично важливих суспільних послуг.

Серед потенційних загроз:

  • Атаки з використанням програм-вимагачів на муніципальні інформаційні системи.
  • Компрометація облікових записів працівників.
  • Несанкціонований доступ до баз даних з інформацією про громадян.
  • Порушення роботи електронних адміністративних послуг.
  • Атаки на системи водопостачання, транспортну та енергетичну інфраструктуру.
  • Компрометація зовнішніх підрядників і постачальників IT-послуг.

NIS2 включає публічне управління до регульованих секторів, але необхідно враховувати національні правила визначення конкретних суб’єктів. Директива охоплює певні органи центральної та регіональної публічної адміністрації, проте це не означає автоматично, що кожна муніципальна організація підпадає під її дію.

Однак це не скасовує необхідності забезпечувати високий рівень кібербезпеки на муніципальному рівні.

Чому перевірка муніципальних вебсайтів має практичне значення?

Муніципальний вебсайт часто є не просто інформаційною сторінкою. Він може забезпечувати доступ до адміністративних послуг, містити персональні дані, інтегруватися з державними системами та використовувати зовнішні сервіси.

Тому перевірка має охоплювати не лише зовнішній вигляд сайту та наявність SSL-сертифіката.

Особливу увагу слід приділити:

НапрямЩо потрібно перевіряти
Захист з’єднаньHTTPS, TLS, коректність сертифікатів
HTTP-заголовкиHSTS, CSP та інші механізми захисту
Персональні даніGDPR, політика конфіденційності, форми збору даних
Технічна безпекаВразливості в CMS, серверах і компонентах
Управління доступомАвтентифікація, адміністративні інтерфейси
ІнфраструктураDNS, записи електронної пошти, конфігурація домену
Управління ризикамиПроцедури реагування та відновлення
ПостачальникиБезпека зовнішніх сервісів і субпідрядників

Важливо розуміти, що технічний аудит публічного вебсайту не замінює повноцінного аудиту за NIS2. Він дає змогу виявити частину ризиків і отримати об’єктивну картину технічного захисту зовнішнього периметра.

7. Що організаціям потрібно зробити вже зараз?

Незалежно від того, йдеться про державну чи приватну організацію, підготовка до NIS2 має охоплювати кілька основних напрямів.

  1. 1. Визначення застосовності NIS2

    Встановлення того, чи належить організація до категорії суттєвих або важливих суб’єктів, і визначення застосовного національного законодавства.

  2. 2. Оцінка поточного стану безпеки

    Проведення технічного аудиту інфраструктури, вебресурсів, серверів, мереж і зовнішніх сервісів.

  3. 3. Розроблення системи управління ризиками

    Виявлення загроз, оцінка потенційних збитків і визначення пріоритетів усунення недоліків.

  4. 4. Запровадження процедур реагування на інциденти

    Визначення відповідальних осіб, каналів комунікації та порядку повідомлення компетентних органів.

  5. 5. Підготовка документальних доказів відповідності

    Розроблення політик інформаційної безпеки, процедур управління доступом, резервного копіювання та відновлення.

  6. 6. Забезпечення участі керівництва

    Організація навчання для керівників і чітке визначення відповідальності за управління кіберризиками.

  7. 7. Регулярне проведення перевірок

    Моніторинг стану безпеки, усунення нововиявлених вразливостей і перевірка ефективності впроваджених заходів.

Особливо важливо не покладатися лише на одноразовий аудит. NIS2 передбачає постійне управління ризиками та регулярне підтвердження ефективності заходів безпеки.

8. Основний висновок: ера добровільної кібербезпеки завершується

NIS2 поступово перетворюється із законодавчої вимоги на реальний механізм контролю та відповідальності.

Випадок у Румунії у вересні 2026 р. особливо показовий: державна установа отримує штраф у розмірі 50 000 леїв (приблизно 9 800 євро) не через успішну кібератаку, а через недотримання обов’язкового строку повідомлення регулятора.

Це важливий сигнал для організацій у всій Європі.

У найближчі роки можна очікувати посилення наглядової діяльності, збільшення кількості перевірок і активнішого застосування адміністративних санкцій.

Однак організаціям не варто чекати першої перевірки чи інциденту, щоб розпочати підготовку.

Відповідність NIS2 означає не просто наявність кількох технологій захисту чи формальне заповнення документації. Це здатність організації довести, що вона розуміє свої кіберризики, контролює власну інфраструктуру, захищає дані, вміє реагувати на інциденти та забезпечує безперервність своєї діяльності.

Для державних установ, муніципалітетів і організацій, які надають критично важливі послуги, відповідність NIS2 стає частиною інституційної відповідальності перед громадянами.

Саме тому незалежна оцінка технічної зрілості, регулярні перевірки та документоване усунення виявлених недоліків мають стати стандартною практикою.


Використані джерела

  1. Європейська комісія — Директива NIS2: поширені запитання та санкції.
  2. Європейська комісія — Звернення до Суду Європейського Союзу у справах проти чотирьох держав-членів, 8 липня 2026 р.
  3. База даних із кібербезпеки — Транспонування NIS2 у державах — членах ЄС.
  4. DNSC / AGERPRES — Перша публічно оголошена румунська санкція, пов’язана з NIS2, 30 вересня 2026 р.
  5. ProDefence — Правовий аналіз першого румунського штрафу за NIS2.

Примітка: Стаття відображає стан доступних публічних даних на 19 листопада 2026 р. Національні закони можуть передбачати додаткові вимоги та різні процедури застосування санкцій. Відсутність публічно оголошених штрафів не означає відсутності перевірок або непублічних наглядових заходів.